Розвиток національної культури у Харкові у ХІХ - на початку ХХ ст.

Харківський університет на початку ХІХ ст.

Харків є одним з найбільших культурно-мистецьких центрів України на сьогодні. Але мало кому відомо, що Харків довгий час був центром української культури, в тому числі і мови, у період ХІХ- початку ХХ ст. коли територія Наддніпрянської України знаходилась під владою Російської імперії.
Попри усі заборони, які накладались на розвиток української культури російським самодержавством, Харків зберігав статус міста, де не лише збереглася українська культура, але й примножувалась та розквітала.

Вид Харкова на початку ХІХ ст.

А розпочнемо з початку ХІХ ст. Харків за спогадами багатьох сучасників, попри те, що був центром Слобідсько-Української губернії, зовнішньо нагадував сільську місцевість, яку описував відомий письменник та уродженець міста Г. Ф. Квітка-Основ’яненко у своїх творах, зокрема «Шельменко-денщик», «Сватання на Гончарівці»   та багатьох інших. А яка була говірка! Більшість харків’ян, або харківців, як у ХІХ ст. називали мешканців міста, спілкувались українською мовою, або суржиком ( змішування українських або російських слів). Ця колоритна картина у майбутньому вплине на розвиток культури Харкова.

У 1804 р. було відкрито Харківський університет – перший вищий навчальний заклад в Україні. Ініціатива його створення належала Василю Каразіну, який проявив себе в усіх галузях науки і прикладав зусилля для прославлення Харкова як освітнього та культурного міста. Саме у Харківському університеті навчались значна кількість відомих представників  інтелігенції, діяльність яких вплинула на розвиток української культури та науки у ХІХ ст. Але про них мова піде пізніше.

Григорій Квітка-Основ'яненко

Через декілька років, у 1812 р. був відроджений харківський театр. Його першим директором став згадуваний нами Григорій Квітка-Основ’яненко. Ця діяльність не лише принесла значні результати у розвитку у місті театрального мистецтва, але й дала початок кар’єри письменника та драматурга! Його твори, такі як «Сватання на Гончарівці», «Конотопська відьма» ставились як театральні вистави і їх прем’єри завжди відбувались у Харкові та мали великий успіх у глядачів. Завдяки цим виставам, розпочався активний розвиток української культури у Харкові. У продовженні до цього, мало кому відомо, що Григорій Квітка-Основ’яненко брав активну участь у створенні таких журналів, як «Украинский вестник» (1816) та «Утренняя звезда» (1834). Ці журнали були першими україномовними виданнями не лише у Харкові, але й в Україні.
У 40-ті рр. ХІХ ст. ще один відомий український письменник, точніше, байкар, очолював Харківський університет.

Петро Гулак-Артемовський 

Це Петро Гулак-Артемовський, автор такої байки «Пан та Собака». За його діяльності розпочалось в університеті розпочались наукові дослідження староукраїнської літератури. Саме в цей період тут навчався історик та етнограф Микола Костомаров, автор багатьох праць з історії України. Для більшості людей він відомий як член Кирило-Мефодіївського товариства, в діяльності якої брав участь Тарас Шевченко у 1846-1847 рр.
У період 60-х рр. після прийняття Валуєвського циркуляру 1863 р., що забороняла друк освітніх, наукових та релігійних видань українською мовою, у Харкові існували громади, діяльність яких пов’язана була з поширенням освіти і культури українською мовою.

Заняття у недільній школі. Другою ліворіч на фото сидить Христина Алчевська.   

До таких дій можна віднести і створення недільних шкіл, в яких брала активну участь громадський діяч Х. Д. Алчевська. Після Емського указу у 1876 р., в якому повністю заборонялась українська мова, Харків та університет залишався до 1905 р. єдиним містом, де попри все, зберігалась національна культура. Мало кому відомо, що драматург Марко Кропивницький у Харкові створив першу українську театральну трупу у 1883 р. і вона активно ставила вистави не лише у місті, але й активно гастролювала по іншим містам України. Активізувалась і наукова діяльність викладачів Харківського університету: філолога Олександра Потебні (1835-1891), який став першим ученим, хто досліджував поглиблено українську мову, етнографа Миколи Сумцова (1854-1922),  який не лише досліджував звичаї та традиції українського народу та творчість українських письменників та поетів.

Микола Сумцов

Він став першим викладачем Харківського університету, який став читати лекції українською мовою у 1907 р. Така подія викликала значний ентузіазм серед представників української інтелігенції .А в той час ректором Харківського університету був історик Дмитро Багалій, який у 1917 р. як міський голова дозволив відкрити першу україномовну гімназію та організувати відділ «Просвіти».

Борис Грінченко

Ще однією цікавою особистістю, який вплинув на розвиток національної культури у Харкові був відомий український літератор, автор «Тлумачного словника української мови» Борис Грінченко, який наприкінці ХІХ ст. був членом «Братства тарасівців», діяльність яка розміщувалась у місті. Тому, можна сказати, що Харків у ХІХ- на початку ХХ ст. був не лише містом української культури, але й задавав потрібний тон у її розвитку.