Микола Сумцов як гласний Харківської міської думи

 Микола Сумцов не лише був ученим та громадським діячем. Він залишив значний слід в історії місцевого самоврядування Харківщини, обираючись сім разів на посаду гласного Харківської міської думи  (1887-1891 рр.,1892-1893 рр., 1897-1901 рр., 1902-1905 рр., 1906-1909 рр., 1910-1913 рр., 1914-1917 рр.). Цікаво, що він висував свою кандидатуру на вибори міського голови Харкова, але займав друге місце за результатами голосування. Проте М. Ф. Сумцов був автором задумок, реалізація яких була направлена на покращення життя населення Харкова.
Однією з таких задумок на той час була поставка гарячих страв для дітей, які навчались у школах, та введення обов’язкових у навчальному процесі уроків фізкультури. Це було свідченням прогресу в галузі освіти та поліпшення якості харчування учнів, що теж позитивно впливало на їхню успішність. Окрім цього, у 1900 р. у Харкові були створені молочні заклади. Це були не просто заклади, які поставляли напій для населення. У цих закладах постійно проводився лікарський контроль над якістю молочних напоїв, які споживали мешканці міста. М. Ф. Сумцов зробив значний вклад в розвиток освіти у Харкові. Були відкриті такі навчальні заклади: Пушкінське училище для бідних дітей на Панасівській вулиці. Він був попечителем цього навчального закладу, та проводив активну роботу у розвитку училища. За його ініціативи  було збільшено кількість класів з 15 до 17, учнів з 577 осіб до тисячі. Також був відкритий клас для дітей для спеціальних потреб. В училищі були організовані музей наочних видань, відділ дитячих ігор, гарячі сніданки на 500 осіб, та щоденна лікарська допомога. Були введені додаткові навчальні дисципліни - спів, музика, малювання, гігієна, трудове навчання та фізичне виховання. Окрім цього багато було зроблено щодо покращення санітарних умов навчання. В школі діти отримували гарячі сніданки.

Пушкінське училище

  Учений зробив вклад у створенні та відкритті 2-го реального училища на Каплунівській площі (нинішній пров. Каплунівський, район вул. Пушкінської). Він був попечителем 2-го місцевого початкового училища та Дмитрівського приходського попечительства. Як голова міської училищної комісії, М. Ф. Сумцов виносив на обговорення у міській думі питання створення нових навчальних закладів. Це будівництво дитячих садків (серед них на Лисій Горі), церковно-приходських та приватних шкіл, створення у них учнівських бібліотек. Приділялась увага і позашкільній освіті. У 1901 р. міська дума прийняла рішення створити літню колонію для дітей з поганою успішністю на колишній дачі пана Бабецького за Основою. За пропозицією М. Ф. Сумцова було запропоновано створити для закладу спеціальні навчальні програми. У період Першої Світової війни М. Ф. Сумцов продовжував займатись питаннями освіти. Однією з таких пропозицій було запровадження літніх занять з дітьми біженців та створення для них іграшок для навчально-ігрового процесу. Міська дума надавала вагомі субсидії майже усім навчальним закладам Харкова.

Учений піклувався про здоров’я учнів. У міських початкових училищах Харкова була організована лікарська допомога учням шляхом погодження з утримувачами лікарень. Що це значило? Учні могли лікуватись у цих закладах за рахунок міських коштів або за свої на пільгових умовах. 

 Діяльність ученого на посаді гласного не обмежувалась освітньою галуззю. Цікаво, що М. Ф. Сумцов брав активну участь у покращенні благоустрою міста. Була створена садова комісія, в якій він був її членом. Її діяльність  була направлена на збільшення кількості у Харкові садів та скверів. Комісія працювала декілька років, і її активна робота принесла гарні результати. Були благоустроєні фруктові павільйони на Лопанській набережній, створили Мироносицький сквер. Був приведений до ладу Карповський сад  (нині це парк заводу «Світло шахтаря» на Новоселівці). Були посаджені дерева по Бєлгородському шосе, створені невеликі теплиці, лавки на Михайлівській площі. Цікаво, що на кожен сквер встановлювали охорону з двох людей. Були вимощені дороги по таким вулицям та площам, як Мало-Сумська (сучасна Мироносицька), Театральна площа та Сорокинський провулок (сучасна вулиця Гіршмана). Ще однією пропозицією М. Ф. Сумцова у покращенні благоустрою міста було створення каналізації на Благовіщенському ринку.

Як кожен гласний Харківської міської думи, учений займався питанням міського бюджету. М. Ф. Сумцов запропонував зробити програму для майбутніх ревізійних комісій з метою перевірки грошового звіту міської управи за певний рік. 

 Окрім освіти та бюджету, було зроблено значний вклад у створенні медичних закладів у Харкові. М. Ф. Сумцов був ініціатором створення офтальмологічної клініки імені Л. Л. Гіршмана. Після її відкриття у 1908 р. він став її попечителем. Спочатку лікарня розміщувалась у будівлі на вулиці Москалівській, 55. У 1912 р. вона переїхала до нової будівлі, яка знаходилась на вулиці Тараса Шевченка (нині це вулиця Олеся Гончара в районі парку імені Горького).

Не оминула діяльність М. Ф. Сумцова і культурну сферу міста. Він був ініціатором введення у Харкові театрального податку, який мав приносити додаткові прибутки місту. Він вбачався у грошовому зборі з театральних та концертних заходів, які організовувались в користь міських благодійних організацій. Половину доходів від цих заходів йшли на розвиток благодійних та навчальних закладів. Не оподатковувались заходи, квитки яких коштують менше 50 коп. Також залишались вільними для відвідування літні сади, галереї у театрі, виставки картин, панорами, звіринці. З інших заходів, які коштували більше 50 коп. збори з театральних заходів, на яких виступали місцеві та приїжджі артисти, коливався від 5 до 10 %. Кожна театральна організація повинна була мати спеціальні книжечки зі списком проданих білетів, і ці доходи надходили до місцевого бюджету.  Ця пропозиція була прийнята більшістю гласних Харківської міської думи. 

У різні роки М. Ф. Сумцов був членом комісій міської думи з питань завідування міським музеєм, з будівництва храму під Борками, Трьохсвятительської церкви, Народного дому.  Він був ініціатором створення пам’ятників О. С. Пушкіну (1904 р.),  М. В. Гоголю (1909 р.) на Театральній площі.
На засіданні міської думи внеслась пропозиція створити монумент Г. Ф. Квітці-Основ’яненку у Мироносицькому сквері. Для цього була утворена спеціальна Квіткінська комісія, і М. Ф. Сумцов став її головою. У 1910-1911 рр. в кошторис було внесено 3000 руб. на спорудження пам’ятника, проте проект так і не був реалізований. Планувалось також встановити у Харкові пам’ятники М. В. Лисенку, М. Ю. Лермонтову, Т. Г. Шевченку. У 1914 р. Харківська міська дума за пропозицією М.Ф. Сумцова постановила асигнувати гроші з коштів міського музею для придбання портрета Шевченка до його 100-річного ювілею. До вшанування пам’яті великому поету вносилась пропозиція назвати його ім’ям нову вулицю у Харкові та виділити громадській бібліотеці кошти для створення нового відділу – «Український відділ імені Тараса Шевченка».  Планувалось щорічно вносити кошти до міського бюджету для премій за кращі студентські роботи з історії України, української літератури та етнографії.  У 20-ті рр. свою діяльність він продовжив будучи членом редакційного комітету з видання творів О. Потебні, та очолював етнографічну секцію Харківського губкомпису та етнографічну комісію Харківського головмузею.